(вірш до книги «Дзен Хагане. Шлях Воїна | Книга 2 — Дорога Фенікса»)
В храмі, що за водоспадом,
Височіє, майорить,
Спис, що з давнім зорепадом
Зберіга небес блакить!..
...Тисячі років минуло
І ченців вже не знайти;
Лише вітер йде похмуро,
Аби знов світ обійти;
Спис П'ятірки Елементів —
Так колись Ріндзіма звав
Зброю Божиїх фрагментів,
Котрой демонів розп'яв...
...Хода часу невблаганна,
Сотня років — дивна мить
І знов Доля окаянна
Ожива чрез сім століть!..
*****
