Зал Когтей. 470 лет до начала основного сюжета.
...Чёрный король Астрала демонстративно поднялся из-за широкого обсидианового стола, за которым ещё восседали остальные. Он уже несколько раз порывался уйти, но лишь сейчас его намерение было воспринято всерьёз.
Красный Огненный король никак не стал его отговаривать, хотя и понимал, что раскол в их рядах неизбежен. Он сидел молча продолжительное количество времени и просто наблюдал за происходящим в зале, за всеми собравшимися.
Белый король Смерти, в привычной ему самодовольной манере, не мог допустить, чтобы его долгую, как зимние ночи, преважнейшую речь прервали так грубо и безтактно. Однако не найдя поддержки в лице иных правителей, вынужден был сдаться. Он ему был не под силу. Клыкастый рот тутже наполнил вкус собственной крови от одного взгляда Чёрного короля. Белый король замолчал.
Синий император Жизни никогда не отличался излишней разговорчивостью, на этот раз тоже решил не гневить судьбу и не пытаться.
Зелёная владычица Востока и Золотой правитель Севера не долго думая присоединились к намерению Чёрного короля поскорее покинуть это прогнившее место.
Фиолетовый король-небожитель был в этом стремленьи первым и покинул Зал Когтей ещё с первыми лучами призрачного лунного света. Он остался при своем мнении на положение вещей в мире и решил поспешил уйти, дабы укрепить оборону своих территорий, на которые, он был абсолютно уверен, кинут свой жадный взор другие его братья и сёстры. Он полагал, что война неизбежна, поэтому лишь почувствовав подтверждение своим опасениям — удалился.
Долго не могли определиться только Серебрянная императрица Звёзд и Коричневый Дьявол Опустошения. Они были готовы выслушать всех, хотя и предполагали, что эта их встреча ничем хорошим для планеты не закончится...
В конце концов последней, кто затворил дверь, была именно Сребная госпожа, безмолвно присоединившаяся к альянсу Чёрного короля. Ей хватило терпения высидеть всё собрание, однако не хватило нервов и себялюбия, чтобы согласится с Красным и его последователями...
...Так, после смерти Ягуры Хаганэ, единый континент, именованный Танфу, раскололся на два противоборствующих лагеря. Той самой силы, которой хватило смелости показаться людям лишь тогда, когда они только по-настоящему обрели мир и ещё были измучены только что окончившимися десятилетними кровопролитными войнами...
...Однако в итоге и это противостояние продлилось также не долго, уступив сраженью новому, в сто крат более ожесточённому нежели все войны до этого вместе взятые.....
***
Зал Кігтів. 470 років до початку основного сюжету...
...Чорний король Астрала демонстративно піднявся з широкого обсидіанового столу , за яким ще сиділа решта. Він уже кілька разів намагався піти, але тільки зараз його намір був сприйнятий серйозно.
Червоний Вогненний король ніяк не став його відмовляти, хоч і розумів, що розкол у їхніх лавах неминучий. Він сидів мовчки тривалий час і просто спостерігав за тим, що відбувається в залі, за всіма присутніми.
Білий король Смерті, у звичній йому самовдоволеній манері, не міг допустити, щоб його довгу, як зимові ночі, найважливішу промову перервали так грубо і безтактно. Проте, не знайшовши підтримки в особах інших правителів, змушений був здатися. Він йому був не під силу. Ікластий рот тут же наповнився смаком власної крові від одного погляду Чорного короля. Білий король замовк.
Синій імператор Життя ніколи не відрізнявся зайвою балакучістю, цього разу теж вирішив не гнівити долю і не намагатися.
Зелена володарка Сходу і Золотий правитель Півночі не довго думаючи приєдналися до наміру Чорного короля якнайшвидше покинути це прогнивше місце.
Фіолетовий король-небожитель був у цьому прагненні першим і покинув Зал Кігтів ще з першими променями примарного місячного світла. Він залишився при своїй думці на стан речей у світі і вирішив поспішив піти, щоб зміцнити оборону своїх територій, на які він був абсолютно впевнений, кинуть свій жадібний погляд інші його брати і сестри. Він знав, що війна неминуча, тому лише відчувши підтвердження своїм побоюванням - пішов геть.
Довго не могли визначитися лише Срібна імператриця Зірок та Коричневий Диявол Спустошення. Вони були готові вислухати всіх, хоч і припускали, що ця їхня зустріч нічим хорошим для планети не закінчиться.
Зрештою останньою, хто зачинив двері, була саме Срібна пані, яка безмовно приєдналася до альянсу Чорного короля. Їй вистачило терпіння висидіти всі збори, проте не вистачило нервів і себелюбності, щоб погодитися з Червоним та його послідовниками.
...Так, після смерті Ягури Хагане, єдиний континент, іменований Танфу, розколовся на два протиборчі табори. Тієї самої сили, якій вистачило сміливості показати себе людям лише тоді, коли народи Танфу тільки по-справжньому набули миру і ще були змучені десятилітніми кровопролитними війнами, що щойно закінчилися.
...Однак у результаті і це протистояння тривало також не довго, поступившись бою новому, в сто разів більш запеклому, ніж усі війни до цього разом узяті...
